Яким має бути християнське життя?
До чого порівнять його? Можливо, до стола?
Ось стіл стоїть із ніжками всіма.
Такого рада мати я стола-
Він не хитається, не пада, стоїть рівно.
Я думаю, такий ось стіл буде усім потрібний.
Є і такий стіл - це ніби-то і стіл,
Та всього має троє ніжок він;
Хоч і стоїть, але ж "ноги" нема.
Ніхто не схоче мать цього стола.
А це що ще таке, що має ніжки дві?
Що втримається на оцім столі?
І з ніжкою одною це вже не стіл,
Хоча столом колись і звався він.
Столи без ніжок не потрібні нам.
Ми мати хочемо надійного стола,
Щоб ми могли поставить борщ і кашу,
Щоб сісти і спожити їжу нашу,
Щоб акуратно було все і без падінь,
Без різних негараздів і непорозумінь.
А зараз порівняємо себе з столами-
З поверхнею пласкою із чотирма "ногами".
Віра, покаяння, покора - є поверхнею столу.
Молитва моя - це до столу ніжка одна,
Боже Слово - до столу є ніжка другА.
А третя- спілкування і єдність свята.
Свідоцтво світу, всім рідним і знайомим-
Четверта ніжка до духовного столу.
Тепер же поміркуймо, браття й сестри,
Чи віра є у нас міцна, безмежна?
Чи, може, в рамки Бога ставимо в якісь?
А просимо ж, щоб Божий Дух вселивсь.
Ми грішні, але прощені з любов"ю
Й обмиті від гріхів Ісуса кров"ю:
-Коли згрішу, до Бога поспішаю
Із покаянням й Він мене прощає.
Бог вільний дає вибір мені в моїм житті.
Господь, Тобі покірна- у всьому будь лиш Ти.
Моє життя - молитва безперервна.
Я Слово Боже хочу знать, вивчаю його ревно.
Із друзями спілкуюся - із сестрами й братами.
І в цьому спілкуванні Господь наш завжди з нами.
Я вільна, бо спасіння й життя я вічне маю.
Та люди ідуть в пекло, бо Господа не знають.
То ж буду свідкувати життям своїм і ділом
Я кожному, щоб люди Христа приймали сміло.
Потрібно дійсно, друзі, -брати мої і сестри-
Бути народом Божим й любов Христову нЕсти.
Прости нас, Святий Боже, за те, що не постійно
Перебуваєм в Слові, в молитві, непокірні,
Що ближнім не свідкуєм про дар Твого спасіння,
Маємо заздрість й часто ще плітки, обмови сіємо.
СерцЯ, думки і совість нам очищуй, Святий Боже;
Хай Дух Святий мінятися усім нам допоможе,
Щоб ми були надійними духовними столами
Із рівною поверхнею і чотирма "ногами".
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 4437 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Пустотелость словесных оков - Людмила Солма Публикуя это метафорическое стихотворение, мне захотелось обратиться именно к моему весьма "скромному" до анонимной стыдливости "доброжелателю":
я знаю кто Вы и могу догадываться, как и во что на самом деле верите, прикрываясь верой Христовой - для этого даже не нужно быть житейски прозорливой, достаточно отследить IP Ваших высказываний и Инетовских действий(о чем скорее всего Вы и забыли...) Простите, но я совершенно не нуждаюсь ни в какой рекламе (ни из дружеских доброжелательных побуждений, ни из "медвежьих услуг" - что сделано анонимно и фарисейски трусливо Вами, иначе Вы бы так не поступили. Все тайное рано или поздно становится явным и об этом не стоит забывать - хотя это скорее общечеловеческая этика поведения, нежели Божьи заповеди, но одно другому не противоречит. Мой такой стыдливо-скромный "почитатель", я абсолютно равнодушна к Вашим действиям, как и мои настоящие друзья, но пишу лишь для того, чтобы Вы знали - Вы для нас всего-навсего разгаданная лицемерная банальность и ханжа, и не более того. По Вашей вере Вам и воздастся, Господь Вам Судья и за свое жизненное лицедейство когда-то ведь да придется держать ответ перед Его Судом - об этом уж Вы хорошо знаете, коли здесь же на сайте так любите витиевато рассуждать, пересыпая свои публикации цитатами Святого Писания. Veritas non semper later [Истину навсегда не скроешь]- гласят вечные латинские изречения и мне хочется добавить еще и вытекающие не менее мудрые истины: Esse quam videri [Быть, а не казаться] и Esto, quod esse videris [что так же равнозначно: быть тем, кем кажешься].
Vive valeque!
